СЕРЕДОПІСТЯ АБО ХРЕСТЦІ

Четвертий тиждень Великого посту, в цьому році з 4 квітня до 10 квітня, іменуються «хрестопоклонним», а наші предки називали його Середопістям або Хрестцями. В цей час народ вшановує подвиг Сина Божого та поминають предків.

Найважливішою частиною середохресних обрядів було особливе обрядове печиво - хрестики. Випікалося воно зі звичайного пісного тіста. Форму хреста йому надавали різними способами: накладали смужки тесту навхрест один на одного; розгортали корж діаметром 10 - 12 см, роблячи 4 надрізу від країв до центру і загинаючи куточки або накладаючи на велику корж з надрізами меншу, вже без надрізів і ін. Хрестик був з начинкою: під шар тіста закладали невеликий предмет: гудзик , монетку, клаптик, вугіллячко, зерно. Людина могла прогнозувати свою долю: багатство, убогість, бути кравцем, вийти заміж, смерть та ін. А випікали хрестиків - провісників стільки, скільки було членів сім'ї. В інші закладали мак, родзинки, сушені яблука. А хрестики без начинки вручали сусідським дітям. У багатьох церквах Луганщини збереглася традиція роздавати печені хрестики парафіянам. Ще в цей день випікають жайворонків, на відміну від жайворонків на Сорок святих, вони були у вигляді булочок, а не печива. Досі в родинах селищ Борівське, Сиротине, Гречишкино зберігся цей звичай, бо ця хрестоподібна випічка захищала будинок і всіх мешканців від злих сил. Середохресну випічку зберігали до посіву і розкидали її по полях і городах. Перелом поста відчувався як остаточний перехід від зими до весни.

Забірко Т. М.